Українська Русский

Як птахи провчили невдячного пастуха

Трапилося так, що в місті Кентунг, на півночі Бірми, не опинилося правителя: колишній князь помер і не залишив спадкоємця. Містом і усію округою правили вельможі та воєначальники; що не день, вони сварилися між собою, і порядку в країні не стало. Туго доводилося жителям, прийнялися вони ремствувати, нового князя шукати.
 
А на півдні Бірми жив в ті часи пастух. Був він молодий і бідний, пас чужих корів, але не горював.
 
Щодня пастух приносив з собою на пасовищі нехитру їжу у вузлику. Сяде перекусити, а навколо птаха в'ються - просять їх погодувати. Як не голодно обідав пастух, а завжди харчами з птахами ділився: сам є не почне, поки кожній пташці не покришить.
 
Одного разу лякай, птах розумний, прилетів з півночі і сказав, що жителі міста Кентунга нового князя шукають. Стали птаха судити та бесідувати. Тут ворон, птаха мудра, і говорить:
 
- Пастух наш хороша людина. Давайте зробимо його князем в Кентунге. Стане він нас годувати та шанувати.
 
Погодилися птахи, послали ворона до пастуха на луг.
 
Питає ворон:
 
- Пастух, а пастух, хочеш бути князем?
 
- Чому ж, - пастух йому у відповідь, - я не проти.
 
- Ну, якщо так, плети велику корзину. Як сплетеш, залізай в неї та влаштовуйся зручніше. А вже ми віднесемо тебе в місто Кентунг.
 
Так сказав пастухові мудрий ворон і відлетів, а хлопець почав плести корзину. Сплів, вліз в неї, улігся на дні. Налетіла тут пташина зграя, підхопила корзину з пастухом і полетіла до Кентунгу.
 
Попереду папуга летить, дорогу показує. Шлях не близький. Летіли-летіли, ось вдалині і місто показалося. Кричить папуга пастухові:
 
- Ми тебе опустимо прямо в княжий палац. Станеш правити - не забувай друзів!
 
Не встигла папуга договорити, опустилася зграя і кинула корзину прямо на княжий трон - опинився пастух під величезним золотим балдахіном.
 
Збіглася королівська свита, бачать придворні, в корзині людина лежить. Тут всі вирішили, що це і є довгожданий князь: прямо з неба на трон спустився.
 
Негайно скликали всіх жителів Кентунга і оголосили пастуха князем, а потім влаштували бенкет в його честь.
 
Добре або погано правив в Кентунге пастух - ніхто не пам'ятає. Все йшло як раніше, люди своїми справами займалися, князеві проханнями не докучали.
 
Птахам спочатку жилося привільно. Що ні день, пригощали їх, годували вдосталь. Але час йшов, і пригощання ставало все менше і менше. Видно, почав забувати про своїх друзів князь-пастух.
 
І ось наступив день, коли птахів взагалі не стали годувати.
 
Пройшло якийсь час, порідшала пташина зграя - хто загинув з голоду, хто відлетів. Занепокоїлися пташині ватажки і вирішили: "Князь забув про нас. Провчимо невдячного!"
 
Послали до пастуха хитромудру папугу.
 
- Славний княже! - каже папуга.- Дійшло до твоїх вірних слуг, що в сусідній країні не стало короля. Країна ця велика, міста і села - багаті. Віднесемо тебе в цю країну - станеш не князем, а государем!
 
Зрадів пастух: чому б йому і насправді не стати королем? Багатства більше, влади більше, слави більше, - чим не життя? По правді сказати, став він дуже жадібний і охочий до слави, влади і багатства.
 
Повелів князь дістати велику корзину, в якій прилетів він колись в місто Кентунг, всівся в неї і кликнув птахів.
 
Ті дружно узялися і підняли корзину в небо. Полетіли птахи на південь, туди, де князь пас корів колись. Довго летіли. А пастух все мріяв, як зустрінуть його королівських придворних, як проводять в розкішні хороми, як посадять на смарагдовий трон під золотим балдахіном...
 
І тут птахи кинули корзину на землю. Боляче забився пастух. А як опам'ятався і виліз з корзини, побачив навколо знайомі місця - по лугу бродять корови, яких він раніше пас, тільки пастух у них тепер інший.
 
Поглянув в небо: його друзі-птахи відлітають геть. Зрозумів він тут, що покараний за свою жадність і невдячність. Зрозумів, та пізно. Робити нічого, довелося йому найнятися в підпаски до нового пастуха. Так-то!

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Народний календар у грудні
4 грудня — Введення в храм Пресвятої Богородиці. Святкують його на спомин про чудесне Введення Богородиці в Єрусалимський храм — її посвячення Богові. 5 грудня — Прокопа. У давнину в цей день ставили на шляхах віхи, щоб подорожні не збилися з путі. 7 грудня — Катерини....
День Ангела. Грудневі імена
1 грудня — Зіновія, Роман, Лідія, Платон; 2 — Марта, Іларіон, Лариса, Йосип, Роман; 3 — Любов; 4 — Григорій, Лідія, Анатолій, Кирило, Анна; 5 — Валеріан, Марія, Максим, Прокіп, Архип, Михайло; 6 — Митрофан, Олександр, Григорій, Катерина, Оле...