- Головна>
- Казки>
- Казки народів світу>
- Грецькі казки>
- Вовк та лисиця
Українська
Русский
Вовк та лисиця
Якось уранці журилася лисиця:
— Ой, хочеться мені рибки! Я вже забула, яка вона на смак. Але що поробиш — не вмію ловити.
Раптом їй сяйнула думка:
— Що це я мудрую? Адже вовк — справжній рибалка. Умовлю його наловити риби, а потім і наїмся.
Не довго думаючи, лисиця побігла до вовка.
— Куме, бери свою вудку, а я візьму кошика, та ходімо ловити рибу! Тільки гляди — рибу поділимо порівну.
— Ходімо,— каже вовк.
Прийшли вони на берег моря. Вовк умостився на камені з водкою. Не минуло й хвилини, як він витяг велику кефаль.
— О, цю підсмажимо! — зраділа лисиця.
Незабаром вовк зловив окуня.
— Із цього зваримо юшку,— провадила лисиця.— Смачну-пресмачну! Ялика проковтнеш!
Вовк справно ловив рибу. Нарешті кошик був повний.
— Вовчику, можна я віднесу рибу до твоєї хати?
— Віднеси, кумасю,— відповів вовк.
Лисиця взяла рибу — та до своєї хати! Висипала здобич, а з порожнім кошиком побігла до вовка і залилася слізьми:
— Що трапилося, кумасю? — питає вовк.
— Ой, куме, що я тобі скажу! Бігла я повз річку, і схотілося мені напитися води. Поставила кошик неподалік. І що ти думаєш? Найбільша кефаль — стриб у воду, а дітки — за нею! Я до кошика, та де там — не встигла... У воду вскочив і окунь, а за ним його дітки, онуки, двоюрідні брати та сестри. Ось глянь — порожній кошик. Тільки одна тюлька не встигла втекти... Горе та й годі! — ще дужче заридала лисиця.— Як згадаю, що вони знову втекли в море! Насміялися з нас! Як же тепер нам по білому світу ходити?
Вовк не повірив лисиці, але не дав зрозуміти цього. Вирішив схитрувати.
— Не плач, кумасю,— мовив він.— Принеси й мені з річки напитися води, бо морська — дуже солона. А я тим часом ще наловлю риби. І тебе почастую.
Невдовзі лисиця принесла воду.
Вовк напився та й каже:
— Спасибі тобі, кумочко! Бач, а я вже й риби наловив повний кошик. Зверху я накрив її скатертиною ще й каменем придавив, щоб не втекла. Бери кошик і йди до мене додому. А я скоро прийду, тільки заскочу до себе на город.
«Краще не вигадаєш,— подумала лисиця,— і другий кошик риби буде мій, а вовкові що-небудь збрешу. Таке вже вигадаю, що й святий вуха розвісить! Вовчисько й поготів повірить».
Лисиця з кошиком подалася до себе додому.
Вдома вона хутенько зняла камінь і сунула лапу під скатертину. Раптом вона відчула страшний біль. У кошику були краби. Вони вчепилися клешнями в лисицю.
— Рятуйте, помираю! — верещала лисиця, намагаючись скинути крабів.— Рятуйте!
Раптом до хати зайшов вовк, який простував слідом за нею.
— Що з тобою, кумасю? — вигукнув він.
— Не базікай, краще допоможи мені зняти цих дияволів, бо вони з’їдять мене!
— За це віддай мені велику кефаль, яку я впіймав,— сказав вовк.
— У скрині! У скрині! — вищала лисиця.
— Віддай і окуня.
— У скрині візьми!
— Віддай ...
— У скрині! Забирай усю рибу: діток їхніх, онуків, сестер, братів і всіх родичів. Тільки швидше, куме, бо я сконаю від болю.
Вовк познімав крабів, забрав із скрині рибу та й пішов додому. А лисиця ще довго не могла прийти до пам’яті. Потім схопилася за живіт. Всередині бурчало — їй дуже хотілося їсти.
Завітайте до нас:
Батьківські
поради
5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій;
2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій;
З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян;
5 — Михайло, Леонтій, Фросина;
6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита;
7— Іван;
8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...