с. Погибляк

Виснажені й стомлені чумацькі валки зупинялися на перепочинок у заїздах, які будувалися для чумаків обабіч доріг через кожні 30-40 верст.

Такий заїзд і корчма були і на місці, де виросло сучасне село Погибляк. Ними володів поляк. Через нестерпні умови життя та експлуатацію кріпаки тікали від своїх панів і переховувалися. За переказами старожилів, кріпаки-втікачі ховалися на віковічних дубах, які росли по лісах і вздовж доріг біля хутора Дубини.

Троє селян-втікачів зупинилися в цих місцях. Незабаром вони побудували маленькі убогі глиняні хатинки неподалік заїзду і залишилися тут жити. З'явилося поселення, де проживав уже не один поляк, а було чотири господарі. Згодом постало питання: як назвати це поселення? На той час вже не було поляка, очевидно його хтось убив. Ото ж люди й почали називати це поселення «Погиб — лях» (поляк — лях).