Жабеня та гадючка

Жили собі дід та баба.
 
Дітей у них не було. Баба каже дідові:
 
От якби нам маля, хоча б жабеня, га?
 
Жили б ми тоді щасливо,— відповідає дід.
 
Не встиг він і оком моргнути, як жабеня стриб через поріг у хату!
 
Просимо, просимо,— мовила баба й кинула жабеняті шматок хліба, дала напитися води.
 
Жабеня наїлося, напилося, сіло в куток і заснуло. Спало, аж поки зайшло сонце. Потім вийшло у двір і просиділо там цілу ніч.
 
Рано-вранці прокинулася баба і взялася варити кашу. Насипала в горщик борошна, потім відчинила судник, щоб узяти глечик молока. Але молока не було.
 
Розсердилася баба на діда:
 
Це ти, старий випив молоко?
 
Я випив молоко? — перепитав дід.— Сама, мабуть, випила! Вари тепер кашу з водою, бо я вже виголодався.
 
Баба зварила кашу і покликала жабеня снідати.
 
Другого дня баба знову відчинила судник, аби взяти молока на кашу, але його там знову не було. Глечик був порожній.
 
Ти пив молоко, старий? — спитала вона діда.
 
Чи ти з глузду з’їхала? — відказав той.— Сама, мабуть, випила, а на мене звертаєші Вари швидше кашу, бо я голодний.
 
Баба зварила кашу з водою, а ввечері видоїла козу і хотіла замкнути молоко в судник. Коли звідти голос:
 
Не замикайте, бабуню, судник.
 
Баба заглянула туди.
 
До неї вистрибнуло жабеня, стало й мовчить.
 
Баба засміялася:
 
Гаразд, не замкну судник, але вранці, коли побачу надпите молоко, будеш бите.
 
Наступного дня встала баба варити кашу: насипала борошна в горщик — і до глечика.
 
Оце молодець, добре стережеш молоко! — усміхнулася вона.— Ну, виходь, де ти там!
 
Жабеня стриб із судника бабі до ніг! Баба нахилилася й бачить: жабеня тримає в роті маленьку гадючку з золотою короною на голівці.
 
То це ти випиваєш наше молоко? — розгнівалася баба.— Ну, гляди мені!
 
І вхопила віник.
 
Не бий мене, бабусю,— стала благати гадючка.— я тобі відплачу.
 
Чим ти мені можеш відплатити? — спитала баба.— Тільки молоко вмієш пити!
 
Випусти мене, жабеня,— мовила гадючка,— і йдіть обоє за мною. Якщо я нічим вам не відплачу, можете зі мною робити, що самі схочете.
 
Жабеня випустило гадючку. Та швидко-швидко поповзла через двір до високого дерева. А в дереві було маленьке дупло. Туди й шмигнула гадючка. Скоро вона висунула голівку,
 
В зубах у неї була золота монета.
 
Підставляйте пелену, бабусю!
 
Баба підставила пелену, і гадючка почала кидати туди золоті монети, аж поки насипала повну пелену.
 
Баба просто нетямилася з радості
 
Дякую! — сказала вона.— Ходімо до нас, я даватиму тобі молока, скільки тобі захочеться.
 
Дід із золотом пішов у місто і купив гарний будинок із садом.
 
Дід і баба зажили собі в достатку.
 
Якось баба каже:
 
От якби наше жабеня стало хлопчиком!
 
Не встигла вона доказати, коли глядь — а вже перед ними не жабеня, а хлопчик!
 
На радощах у баби запаморочилась голова. Пригорнула вона хлопчика, міцно поцілувала.
 
Так і жили вони втрьох, а гадючка щоранку приходила до них пити молоко.

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...