«Ой ходімо, Дівоньки, водити гаївоньки» (сценарій свята, старша група)

Під музику вбігає дівчинка: Сонечко, сонечко, глянь у віконечко,

 Діткам маленьким з неба засяй!

 Весно, весняночко, наша паняночко,

 Гарними квітами, ніжними вітами,

Співом пташиним нас забавляй!  

Виходить хлопчик:               Хай же дзвінко нам лунає

 Ягілка весела.

 Хай співають їх усюди –

 У містах і селах.  

// Під гаївку «Травко-муравко» ланцюжком заходять діти.

// Вбігає Весна.

Дівчинка:    Весняночко-паняночко, де ти зимувала?  

       Весна:    У садочку на пеньочку пряла на сорочку.  

Дівчинка:    Ой весно, весно, що ти нам принесла?  

       Весна:    На дерева – цвіту,

І на поле – жита,

На травичку – росу,

На дівчаток – красу,

А на хлопців – сили,

Щоб росли й міцніли.  

2 Дівчинка:      Ой виходьте, дівчата,

 Весну-красну стрічати!

 Будем весну стрічати

 Та віночки сплітати!

 А віночки сплетемо –

 Хороводом підемо!  

Весна:             Сьогодні своєю весняною владою я наказую всім радіти,

               співати, танцювати, закликати сонце, птахів і тепло!

// Діти співають «Чижики-пижики».

Ведуча 1:     Дорогі діти і гості!

                      Ми раді разом з Вами провести свято зустрічі весни.

                      Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи.

Ведуча 2:     30 березня, коли святкували Теплого Олекси, наші хлібороби

                      вітали один одного з весною і теплом. Господині випікали

  обрядове печиво – жайворонків, голубів. Діти співали, носили

   їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.

1 Хлопчик: Прилетіли бузьки,

                     Сіли на стодолі

                      І мостять гніздечко

                      У старому колі.  

2 Хлопчик: Калатай нам, бузьку,

                      На нашій стодолі,

                      Пирогів дістанеш

                      Тай із бараболі.  

// Діти співають «Налетіли журавлі»

Ведуча 1:      Колись давно, як починалися веснянки, перед початком свята

                       дівчата варили горщик каші, виносили на вулицю, закопували

                       під вербою і прибивали кілками.

Дівчинка 3:     Закопали горщик каші,

   Ще й кілком прибили,

   Щоб на нашу вулицю

   Парубки ходили. 

Хлопчик2:      Ой, новенький горщик,

                      Пшоняная каша,

                      Щоб щасливо нам жилося,

                      Родинонько наша! 

Хлопчик3:      Закопаймо кашу, родино,

   Щоб нам добре жито родило.

   І житечко, і ячмінь,

   Щоб у щасті жити всім! 

Хлопчик4:      І житечко, і овес,

                      Щоб живий був рід увесь! 

Дівчинка 3:     А у нас же кругом пшениця! (Настя)

Хлопчик 4:      Чи жито, чи пшениця,

                      Аби було чим живиться! 

Всі діти:  Роди, земле, жито, пшеницю і всяку пашницю!

// Діти співають «Там на горбі, на горбочку»

Хлопчик 4:   Ой що ж то ти виспівуєш, дівчинонько красна?

                      Як би я тебе не взяв, то би коні пасла! (Андрій)

Ведуча 2:     Починали водити гаївки з того дня, коли вперше закує зозуля.

                      Ліричні, мов сама весна, вони славлять

                      родючу землю і весняну працю.

Дівчинка5:     Ой, зозуленько сива,

   Ти нас розвеселила.

   Як почала кувати –

   Повиходили з хати.  

Дівчинка6:     Ой, вийшла сестра з братом,

   Ой вийшла мама з татом,

   Ой вийшли всі дівоньки

   Виводить гаївоньки.  

// Діти співають «Ой летіла зозуленька»

Ведуча 1:      Раділи приходу весни всі: старі, і малі, і молоді.

             Цю радість вони виливали у танці, хороводи, веселі ігри.

// Виходить дівчинка і хлопчик та перегукуються:

Дівчинка: - Кум!                    Хлопчик: - Кума!

                   - Де бузьок?                             - Нема!

                   - А де?                                      - Вмер!

                   - Коли?                                     - В четвер!

// Разом, підстрибуючи:  А ми тому раді-раді,

                                        Бо бузьок їсть жаби, жаби!

// Діти співають «Занадився журавель»

Ведуча 1:     Веснянки та гаївки різні за змістом.

  В них оспівується ніжне кохання, дівоча врода,

  висміюються негативні риси, але всі вони

  наповнені позитивним настроєм.

Дівчинка:    Заспіваймо гаївочку,

                     Українські діти,

                     Щоб почули наші друзі

                     По широкім світі.  

// Діти співають «Пливе качур»

Ведуча 2:     Дівчата, забувши на мить про нелегку працю,

  виходили на вулицю. У маєві їх вишиванок

  запалахкотіли іскрометні таночки.

Хлопчик:    В місті на горбочку

                     Стоїть церква на видочку

                     Коло церкви, немов квіти,

                     Водять гаївочки діти.  

// Діти співають «Там на церкві хрест, хрест»

Ведуча 1:     Хлопці та дівчата весело співали, жартували,

            бавилися у веселі ігри.

// Діти шикуються в дві колони: в одній - хлопчики, в другій - дівчатка

Хлопчик:  А чого наші дівчатонька красні?

                   Бо вони їли пиріжки в маслі,

                   А сиром посипали,

                   Сметаною поливали!  

Дівчинка:  А чого наші парубки білі?

Бо вони на обід кота з’їли

А попелом посипали,

Ще й болотом поливали!  

Хлопчик:  А Маруська зїла бузька,

                  А мені не дала!

                  Бодай ту Маруську

                  Бідонька напала!  

Дівчинка:  Василю, Василю.

                   На нитку тя засилю,

                   На кілку тя повішу,

                   Та й ся тобою потішу!  

Хлопчик:   Ой, чия ж то дівчинонька

В зеленій спідниці?

Вона так ся гонорує

Як жаба в криниці!  

Дівчинка:  Ой чий же то парубок

Так ся гонорує

Одну ногу закидає,

Другою гальмує!  

Хлопчик:   Ой, не смійся, дівчинонько,

З мого капелюха.

Я ся з тебе не смію,

Що ти клаповуха!  

Дівчинка:  Хлопці! Нащо вам музики,

                   Якщо у вас такі довгі язики?  

Хлопчик:   Годі дівчатонька жартувати,

                   Час уже гаївки грати!  

// Діти співають «А ми просо сіяли»

Ведуча 1:  Веселі ігри, жарти, ягілочки ніби стверджували

         красу і силу людини, її єдність з природою,

         що прокидається від зимового сну.

Дівчинка:  Сварилася сусідонька

                  З мою матусею,

                   Що до мене хлопці ходять

                   Її вулицею.

                   Як ти добра сусідонька –

                   Перегородися!

                   Як до мене хлопці ходять,

                   То ти не дивися!  

// Діти співають «Ой чого ти не гуляєш, Галю, Галю»

Ведуча 2:   Веснянки і гаївки – неоцінений скарб нашої національної

культури, живе джерело української національної пісенності,

що чарує немеркнучою красою.

Хлопчик:   Превеселий був цей день,

                   Ми гуляли увесь день,

                   Побороли зиму,

                   Ось які ми сильні!

                   А зима розтала

                   І її не стало!  

Хлопчик:  Ой співали ми співали,

                   В решето пісні складали,

                   Й поставили на вербі.

                   Десь взялися горобці,

                   Звалили решето додолу,

                   Час нам всім іти додому.  

// Діти співають «Ой вийтеся, огірочки»

Дівчинка:  Заспіваймо веселенько

                   Ягілочки, діти,

                   Хай почують українці

                   По усьому світу!  

Хлопчик:   Щоб співали ягілочки

                   Вчора, завтра й нині,

                   Щоб звучали вони вічно

                   По рідній Вкраїні!  

Ведуча 1:   Тож наберімо повні пригорщі цієї цілющої води

і напіймо нею наших дітей і внуків, збережімо її

для наших нащадків. І лише тоді наша мова

і наша пісня не вмре, не загине!

// Діти під музику виходять з музичного залу