Іде святий Миколай

Вчитель. Найулюбленіше свято дітей – свято Миколая. Його святкують в Україні 19 грудня. Діти з нетерпінням чекають щедрого Миколая, пишуть йому листи, вивчають вірші, співають пісні.

Святий Миколай щороку приходить у кожну хатину і обдаровує кожну дитину. Він любить усіх людей, та найбільше слухняних і добрих дітей.

Дівчинка

Нічка таємнича,

Ніченька казкова

Приходить щороку

Й щораз загадкова.

Тільки раз у році

Нічка ця буває,

Коли Миколайко

Дари посилає.

Хлопчик

Місяць й зорі ясні

Землю освітляють.

Мами своїх діток

Спатоньки вкладають.

Й коли нічка темна

Всіх покриє сном,

Тоді Миколайко

Стане під вікном.

Отож, любий друже,

Швидше засинай,

Бо прийде до тебе

Святий Миколай.

Дівчинка

Зорі ясно сяють

Й світить місяченько,

Щоби Миколайку

В ніч було видненько.

Дорога далека

З неба до землі –

Там Його чекають

Діточки малі.

Хлопчик

Він везе гостинці

Повен-повен міх,

Щоб обдарувати

Діточок усіх.

Їде Миколайко

До любих малят,

Лишень чути дзенькіт

Казкових санчат.

Дівчинка

Ходить Миколайко

Від хати до хати,

Гостинцями хоче

Всіх обдарувати.

Славні Янголята

Йому помагають.

Двері та віконця

Справно відчиняють.

Хлопчик

Йде святий в нічную пору

До кожнісінького двору,

В кожну хату, в кожен край

Йде з дарами Миколай.

Хоче Він, щоб діти світу

Були вірні Заповіту:

Батька й неньку шанували,

До всіх людей любов мали,

Щоб жили в молитві щирій,

У приязні та у мирі.

Дівчинка

Сьогодні мені

Наснилося у сні:

Ясен Місяченько

Й Зіроньки ясні.

А по синіх хмарах

(Слухайте малята)

Збирали дарунки

Для вас Янголята.

І Зіроньки радо

Їм допомагали –

Вправно на санчата

У мішки складали.

Хлопчик

Я бачив, як Місяць

Впрягав в санки коні,

Які він тримає

В Раю на припоні.

В них срібні копита

І пташині крила,

Упряж в позолоті

І вітрова сила.

Із очей невпинно

Іскри випускають,

А іржуть, немовби

Пісеньку співають.

Хлопчик

Я відчув, що в мене

Виростають крила…

Але враз матуся

Мене розбудила:

«Прокидайсь,синочку,

Очки відкривай!

Глянь, чи вже приходив

Святий Миколай».

Великий пакунок

Лежав на вікні,

Який я вже бачив

У своєму сні.

Миколайко щедрий

До мене прийшов!

Дякую Йому я

За Його любов.

1 ведучий. У часі церковного року, крім свят на честь Христа та Богородиці, кожен день присвячений кільком святим або одному. Їхнє життя для нас – це святе Євангеліє на практиці.

2 ведучий. Поміж різними святами особливої уваги заслуговує свято Миколая, котре відзначаємо 19 грудня. Ще донедавна рідко в якій з українських хат не було ікони святого Миколая. Його шанували і шанують за велике милосердя і любов до ближнього свого.

1 ведучий. То хто ж був святий Миколай, якого так шанують в народі?

2 ведучий. Народився він на території нинішньої Туреччини в добрій християнській родині подружжя Феофана і Нонни. Довго в них не було дітей. Та молитвами, добрими справами і обітницею присвятити своє життя Богу удостоїлися вони спадкоємця.

1 ведучий. З раннього віку Святе Письмо було у нього улюбленою книгою, всі дні проводив у церкві, потім став дияконом. Гарячою молитвою та проповідями він викликав подив і глибоку пошану прихожан.

2 ведучий. Після смерті батька Миколаю дісталась велика спадщина. Але він потай роздав усе бідним. У своїх милосердних ділах намагався залишитись невідомим. Під час подорожі морем до Єрусалиму св. Миколай вгамував бурю на морі.

1 ведучий. Довгі роки дарував людям світло Христової віри, вершив великі чудеса. Не раз рятував потопаючих на морі, вмираючих з голоду. Доживши до глибокої старості, 19 грудня приблизно 345-351 року чудотворець помер. Останніми словами його були: «В руки Твої, о Боже, передаю дух свій».

2 ведучий. Після його смерті багато чудесних зцілень відбулося біля його гробу, бо його мощі були мироточиві. Мощі зберігаються у підземеллі міста Барі в Італії.

1 ведучий. На Україні є багато церков святого Миколая. У кожній українській хаті є образ Чудотворця.

Хлопчик.

Наче довгий срібний пояс,

Сяє срібна молочна дорога.

По ній сходять святі з неба

І вертають знов до Бога.

Відчинились в небі двері,

Ясне світло в них сіяє:

Вийшов з врат святий Микола

І на землю поглядає.

2 ведучий

Попереду вийшов ангел –

Такий радий в цю годину,

Взяв святителя за руку

І веде його в долину.

Козак

Хто з вас землю рідну любить,

Того божий цей Спаситель

Найщиріше приголубить

Й за вас Бога він попросить

(чути шум, вбігає чорт)

Чорт

Агов! Агов! Чи пустите до хати?

Бодай погрітись… бррр… холодно

Мороз грудневий, хоч око виколи,

Бездонна темінь!

То пустите чи ні до хати?

Хоч, правда, дорогою

Усі дарунки я розтратив.

Ведуча. А учням що залишив?

Чорт. Учням? Накрутив їм купу різок – для всіх нечемних діточок.

(за плечима в чорта в’язка з прутиків) (показує їх дітям)

Тут стане всім: дівчаткам-задавакам,

І хлопцям-розбишакам,

Які не слухають ні мам, ні татусів,

Ні вихователів, ані майстрів, ні вчителів.

Ха-ха! Хі-хі! Даруночки такі!

(танцює і вимахує прутами)

Не варто їм давати анічого!

Хіба вони про щось просили в Бога?

Або молились ввечері і рано?

Ану скажи… а ти скажи…

О, прошу пана!

А ще й до того у кишені

Я маю список тих учнів,

Які сьогодні були неслухняні.

(Витягує пом’ятий папірець і читає)

Вони ще й курять, п’ють потроху пиво.

А читають! То на два!

На парканах, стінах пишуть!

А у зошитах – то ні!

Я їх маю всіх провчити,

Прошу не мішать мені!

(З піснею «Ой хто, хто Миколая любить» заходять дівчата й Ангел)

Ангел

Мир і спокій дому цьому,

Тут немає місця злому

(Повертає хрестиком на всі сторони. Звертається до Чортика)

Хто ти є? Чи можу знати?

Чорт. Я чорт – добродій, чудотворець!

Ангел. Спинись, бідако! Бач, як забрехався, та звідки в чорта той добродій взявся?

(Чорт розсердився, починає знімати в’язку різок)

Чорт.

Ах, так! Ви всі нечемні діти,

І зараз всіх я буду бити,

І посаджу в міцні залізні кліті.

(Ангел хрестом накриває руку з різками, і рука чорта опускається)

Ангел. Молітеся й не бійтеся, діти!

(Ангел дзвонить дзвіночком і заходить святий Миколай)

Миколай

Та вже розвидняється, сонце встає,

Знов віра воскресла у Бога,

Так нам належить, бо в кожного є

Тяжка своя хресна дорога.

Козак

О, чудотворцю, славний Миколай,

Нехай святяться всі твої діла.

Ти нам свою молитву щиру дай,

Щоб наша доля – воля розцвітала.

Тобі несемо ми свої дари,

І на поклін до тебе йде мій край.

Ти тільки добре диво сотвори,

Святий наш Отче, славний Миколай!

(звучать колядки)

Миколай

Най кожного часу і в кожну годину

Господь вам поможе, в біді не покине.

Тіштеся, радійте, діти,

Та горніться до освіти.

Хай пожиток із вас буде,

Як вже вийдете у люди.

Пильно вчіться і моліться,

Не лінуйтеся, трудіться

І від злого стережіться.

Дуже прошу: обминайте

Навіть самий менший гріх.

Батька й неньку поважайте

І вчителів своїх.

Святу Христову віру бережіть,

Нікому зла і кривди не чиніть.

І ще я хочу привітати тих,

Хто Миколаями зоветься.

І тих, хто у науці не ледачий.

Ану, лиш назови їх всіх, козаче.

(Козак називає)

І тих, хто добре тут співають,

Країну й Бога прославляють.

Роздай, козаче, подарунки!

(Козак роздає подарунки, а чорт нишком – різки)

Прощавайте, любі друзі,

Мир хай з вами завжди буде.

(Звучить пісня «Ой хто, хто Миколая любить»)