- Головна>
- Казки>
- Українські казки>
- Чарівні казки>
- 12 місяців (Казка про дванадцять місяців)
12 місяців (Казка про дванадцять місяців)
- Ой, знаю,- сумно сказала Марушка.- Але Голена з мачухою загадали мені принести червоних яблук з лісу. Як не принесу, то вб'ють мене. Дуже вас прошу, люди добрі, навчіть мене, де їх знайти.
От устав найстарший, Січень, підійшов до одного з трьох старших місяців, дав йому патерицю і сказав:
- Брате Жовтню, пересядь на моє місце!
Сів Жовтень на найвищий камінь та й махнув патерицею понад багаттям. І враз багаття шугонуло догори червоним полум'ям, сніг щез, та дерева не розпускались. Тільки з них лист поволі опадав, а вітерець холодний розносив його всюди по жовтій траві. Не бачила ще Марушка зроду стільки квітів. Тут цвіла туранка. жаріли гвоздики, в долині пізньоцвіт. Під буками росла висока папороть і цвів рясний барвінок. Та Марушка видивлялася тільки червоних яблук. Коли й справді бачить - яблуня, а на ній високо між гіллям червоніють яблука.
- Збивай, Марушко, та живенько,- звелів Жовтень. Зраділа Марушка. Потрусила яблуню-і впало одне яблуко. Знов потрусила, друге впало.
- Біжи, Марушко, додому та живенько,- загукав до неї Жовтень.
Марушка зараз-таки послухала, підняла ті яблука, що впали, місяцям щиро подякувала й подалась додому. Дивувалася Голена, дивувалась мачуха, як побачили, що Марушка яблука несе. Відчинили двері - Марушка й подала їм двоє яблук.
- Де ж ти їх нарвала?-питала Голена.
- Ну, в лісі на горі вони ростуть. Там їх доволі є,- каже Марушка.
- А чого ж ти більше не принесла? Чи ти дорогою їх поїла?-напалася на неї Голена.
- О-ой, сестро любесенька, не з'їла я ані кусника. Як потрусила дерево, упало одне яблуко, удруге потрусила, впало друге, а більше мені не дали трусити. Гукнули, щоб ішла додому,- казала Марушка.
- Бодай тебе лихий узяв,- кляла Марушку Голена й хотіла її набити.
Марушка жалібно заплакала та й утекла до кухні. «Краще смерть, ніж отаке терпіти від мачухи та сестри»,- думала собі вона. Ласа Голена пересварилася й узялася до яблука. Воно здалося їй таке солодке, що зроду такого доброго не їла. І мачусі припало до смаку. З'їли вони по яблуку, і їм захотілося ще.
Батьківські
поради