Кіт у чоботях (казка з картинками) інший переклад - Шарль Перро - Літературна казка - Дитячий сайт Казкар
Четвер, 17.04.2014, 19:59
Приветствую Вас Гість RSS
Дитячий сайт Казкар
ГоловнаКаталог статейРегистрацияВхід
Українські народні казки
Русские народные сказки
Літературна казка
Казки народів світу
Мамина казка
Дитячі вірші
Сценарій казки
Четвер, 17.04.2014, 19:59
Меню сайту
Категорії розділу
Ганс Християн Андерсен [11]
Вільгельм Гауф [9]
брати Гримм [10]
Наталя Забіла [12]
Шарль Перро [6]
Александр Пушкин [3]
Леся Українка [3]
Валерій Шевчук [6]
Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0
Форма Входу
Головна » Літературна казка » Шарль Перро

Кіт у чоботях (казка з картинками) інший переклад


Один мірошник залишив у спадщину трьом своїм синам млин, осла і кота.
Сини швидко поділили спадщину: старший забрав собі млин, середній — осла, а меншому дістався кіт.

Менший брат дуже засмутився.
— Мої брати,— казав він,— зможуть чесно заробити собі на хліб, якщо житимуть разом. А мені, бідолашному, коли я з'їм кота і зроблю рукавички з його шкури, лишиться тільки померти голодною смертю.
іллюстрація до казки

Кіт почув ті слова, але нітрохи не збентежився.
— Не журіться, хазяїне,— сказав він з поважним і серйозним виглядом.— Приготуйте мені торбинку та замовте пару добрих чобіт, щоб зручніше було ходити по чагарниках, і ви самі скоро переконаєтесь, що ваша частка не така вже й погана, як це може здатися на перший погляд.

Спочатку менший брат не надав цьому особливого значення, але, згадавши, як ловлячи щурів та мишей, кіт удається до різних спритних витівок і хитрощів — зависає догори ногами, ховається в борошно і прикидається неживим,— він подумав: «А що, коли й справді кіт допоможе мені в біді?»
Як тільки кіт одержав усе, що просив, він узув чоботи, перекинув торбинку через плече, взяв шворки в передні лапи й подався в гайок, де було дуже багато кролів.
Кіт поклав у торбинку висівок та заячої капусти і ліг у кущах, ніби мертвий, очікуючи, щоб який-небудь молодий, недосвідчений і легковажний кріль поткнувся в його торбинку поласувати тим, що в ній було.
кіт у чоботях

Ледве він ліг, як молоде дурненьке кроленя, спокусившись висівками, залізло в торбинку. В ту ж мить кіт спритно затяг шворку і схопив кроленя.
Дуже гордий зі своєї здобичі, кіт пішов у палац і попросив, щоб про нього доповіли королю.

Кота ввели до королівських покоїв. Там він низько вклонився королю і сказав:
— Ваша величносте! Мій пан маркіз Карабас (таке чудне ім'я вигадав кіт своєму хазяїнові) звелів мені піднести вам ось цього кроля зі свого садка.
— Скажи своєму хазяїнові,— відповів король»— що я йому дуже вдячний і задоволений з такого подарунка.
Кіт ввічливо попрощався й пішов геть.

Іншим разом він сховався в житі, так само розклав свою торбинку і, тільки-но дві цікаві куріпки забралися в неї, смикнув за шворки і впіймав обох.
Тоді він знову пішов у палац до короля й підніс йому птахів.

Король із задоволенням узяв куріпок.
Так час від часу протягом двох чи трьох місяців кіт приносив королю дичину, яку нібито вбивав на полюванні або розводив у садках його хазяїн.

Одного разу, довідавшись про те, що король разом зі своєю дочкою, найвродливішою принцесою в світі, їде на прогулянку берегом річки, кіт прибіг до свого хазяїна і сказав йому:
— Якщо ви послухаєтесь моєї поради, то будете щасливі все життя. Вам треба лише викупатися в річці у тому місці, де я покажу, а все інше я вже влаштую сам.
Маркіз Карабас зробив усе так, як йому порадив кіт, навіть не здогадуючись, навіщо це потрібно.

Саме коли він купався, берегом річки проїздив у своїй кареті король.
кіт у чоботях малюнок
Кіт уже чатував на нього, вискочив на дорогу і щосили закричав:
— Рятуйте! Рятуйте! Маркіз Карабас потопає! Король, почувши цей одчайдушний крик, визирнув
з карети. Він одразу ж упізнав кота, який не раз приносив йому в подарунок дичину, і наказав своїй варті бігти на допомогу маркізові Карабасу.

Поки бідолашного маркіза витягали з річки, кіт підійшов до карети і розповів королю, що в той час, як його хазяїн купався, з'явилися злодії і вкрали одяг, хоч він, кіт, і кричав щосили: «Ловіть злодіїв!»
Насправді хитрун сховав одяг свого хазяїна в кущах під великим каменем.

Король негайно наказав своїм придворним принести для маркіза Карабаса одне зі своїх найкращих убрань і був надзвичайно ласкавий до нього.
Принцесі маркіз теж дуже сподобався: адже він був гарний і стрункий хлопець, чудовий королівський одяг був йому дуже до лиця, а ніжний і шанобливий погляд красномовніше за будь-які слова промовляв про його лагідну вдачу.

Король запропонував маркізу сісти в карету і поїхати з ними на прогулянку.
картинка з казки
А кіт, дуже радий з того, що його хитрощі починають потроху вдаватися, побіг уперед.
Побачивши селян, що косили на луках, він озвався до них:

— Глядіть мені, люди добрі, якщо ви не скажете королю, що ці луки належать маркізові Карабасу, буде вам лихо!
кіт у чоботях
Коли карета під'їхала до косарів, король, звичайно, спитав, чиї це луки вони косять.

— Це луки маркіза Карабаса,— відповіли косарі в один голос, бо кіт дуже налякав їх своїми погрозами.
— У вас тут чудовий маєток,— прихильно сказав король маркізові Карабасу.
— Так, ваша величність,— відповів маркіз,— щороку на цих луках прекрасний сінокіс.

А кіт, що біг попереду, зустрів невдовзі женців та й каже:
— Глядіть мені, люди добрі, якщо ви не скажете, що ця нива належить маркізові Карабасу, буде вам лихо!
Король, що під'їхав за хвилину до женців, захотів узнати, чия то нива.
— Маркіза Карабаса,— відповіли женці в один голос, і король знову був задоволений, так само, як і маркіз.
А кіт, забувши про втому, біг попереду карети і всім, кого зустрічав по дорозі, наказував одне й те саме, так що король був дуже задоволений, що у маркіза Карабаса такі великі володіння.

Нарешті кіт прибіг до чудового замку, що належав страшному людожерові. Той людожер був надзвичайно багатий: саме він був хазяїном усіх тих земель, через які щойно проїздив король.

Кіт розпитав, хто був той людожер та що він умів робити, і попросив дозволу ввійти в замок та віддати шану його хазяїнові.
Людожер зустрів кота з усією ввічливістю, на яку тільки здатні людожери, і запропонував йому відпочити

Кіт погодився і сказав:
— Мене запевняли, ніби ви вмієте обертатися на будь-яку тварину і легко можете, наприклад, обернутися на лева або слона. Чи так це?

— Авжеж,— відповів людожер грубим голосом,— і щоб довести вам, що це правда, я зараз обернуся на лева.
Вдарившись об підлогу, людожер в одну мить обернувся на величезного лева.
Кіт так перелякався, побачивши перед собою страшного звіра, що й незчувся, як здерся на ринву, хоч це було важко і небезпечно, бо він був у чоботях, а в них не так уже й просто дряпатись по дахах.
кіт у чоботях
Та, помітивши, що людожер прибрав свого попереднього вигляду, переляканий кіт, тремтячи, зліз з ринви і признався, що потерпав од страху.
Людожер голосно зареготав у відповідь.

— Мене також запевняли,— сказав кіт,— ніби ви вмієте обертатися і на дрібних тварин, наприклад, на щура або мишу. Як по правді, я вважаю, що це неможливо.

— Неможливо? — перепитав людожер.— Ну так дивіться!
І в ту ж мить він обернувся на малесеньку мишу, яка хутко забігала по підлозі.
А кіт, тільки-но побачив мишу, накинувся на неї і з'їв.

Тим часом король, проїжджаючи мимо, звернув увагу на чудовий замок людожера і захотів оглянути його.

Кіт почув гуркіт карети, кинувся назустріч і сказав королю:
— Прошу ласкаво, ваша величність, до замку маркіза Карабаса.
кіт у чоботях
— Як, пане маркіз,— вигукнув здивований король,— цей замок також належить вам? Я ніде не бачив нічого кращого за це подвір'я і за ці будівлі, що оточують його! Огляньмо їх всередині, будь ласка!..

Гості ввійшли у велику залу, де побачили чудово прибраний стіл: людожер саме чекав своїх друзів, які, довідавшись, що приїхав король, поспішили непомітно втекти.
Помітивши, якими закоханими очима позирала на маркіза Карабаса принцеса, король, захоплений його багатством, сказав:

— Якщо хочете, пане маркіз, ви можете стати моїм зятем!..
Маркіз низько вклонився, подякував королю за честь і того ж дня одружився з принцесою.
кіт у чоботях
А кіт став дуже поважною особою і полював з того часу на мишей тільки задля розваги.

Художник Felix Lorioux

Разом із цим читають:
Категория: Шарль Перро | Добавил: Netochka (12.11.2010)
Просмотров: 9710 | Теги: Кіт у чоботях, казка Шарля Перро, казка з картинками

Пошук

Реклама

Copyright Дитячий сайт Казкар©2010- 2014
Безкоштовний хостинг uCoz